Чим відрізняється форма OM від 000?
Розміри гітар OM та 000 (також знаний як Auditorium) були винайдені компанією Martin ще у першій половині минулого століття. Візуально вони максимально схожі, але існує безліч більш чи менш очевидних відмінностей. Далі розповідаємо про історію та особливості обох розмірів.
Термін Orchestra Model (OM) з’явився у 1929 році. У ті часи гурти зазвичай використовували банджо як інструмент ритм секції, але з часом почали переходити до гітар, через їх універсальність та багатогранність. Тоді акустичні гітари, навіть зі сталевими струнами, зазвичай мали кріплення грифа на 12 ладу.
Перрі Бектел (Perry Bechtel) – феноменальний банджоїст та гітарист того часу, зробив великий вклад у створення розміру OM, ця гітара була створена саме для нього.
Буде лукавством сказати, що OM були першими гітарами з не-12-ладовими грифами. Вони не були першими навіть серед модельного ряду Martin. До цього існували моделі Gibson L-5 (1923) з кріпленням на 14 та Gibson Style 0 (1923) з кріпленням на 15 ладу.
До речі, ще до появи OM до Martin надходили запити про створення гітари з кріпленням на 15 ладу та профілем грифа ідентичним до тодішніх акустик Gibson, але жоден з двох не був задовільнений.
Разом з цим, за кілька місяців до презентації OM на світ з’явилась Martin 0-18T (14 лад), найпопулярніша тенор гітара Martin. Вона була створена за запитом працівника нью-йоркського ритейлера Карла Фішера (Carl Fisher) на ім’я Аль Еспозіто (Al Esposito), зокрема, щоб переконати важливих клієнтів та музикантів Френка Віктора (Frank Victor) і Френка Петруччі (Frank Petrucci) купувати Martin замість Gibson.
Не зважаючи на все це, саме з OM почалось масове впровадження кріплення на 14 ладу у серійне виробництво гітар. Цей дизайн став стандартом, стандартом залишається і досі. Через відмінності у формі корпусу та системі брасів 14-ладові інструменти краще “прорізають” загальний мікс, звучать яскравіше та краще підходять для стилю “flatpicking”, що більш характерно та затребувано у світі “сучасного” гітарного звучання.
Розмір 000 був найбільшим у асортименті Martin до виходу дредноутів у 1930-х роках. Власне, гітари початку 30-х, що носили назву OM, мали саме розмір 000. Доволі швидко Orchestra Model стала загальною маркетинговою назвою на позначення гітар з 14-ладовим грифом. У каталозі Martin 1935 року можна зустріти, наприклад, таке: “Orchestra Model, Style D.” Натомість 12-ладові гітари перетворились у “Standard Model”, досі для позначення цього дизайну в інструментах Martin та Sigma використовується приписана в кінці назви моделі літера “S”.
Нестабільність у найменуваннях та роках виробництва не дозволила повноцінно окремо розвинутись цим двом стилям. Класичні OM 30-x років мали скалоповані браси змішаного розміру (X-brace – 5/16″ with 1/4″ Tone Bars), довгу мензуру (25.4”) та широкий гриф (1-3/4”), але протягом багаторічної еволюції модельного ряду особливості OM перемішались з 000, традиційно короткомензурними (24.9”) та з вузькими грифами (1-11/16”).
Що стосується відмінностей OM та 000 у сучасному асортименті Sigma. Ці моделі можна легко відрізнити за формою пікгарду, стандартним «мартіновським» у 000 та традиційним пікгардом-каплею у OM.
До якогось часу Sigma дотримувались історичної ширини грифа (1-3/4”) для OM, але через неодноразові запити від музикантів компанія почала створювати також гітари розміру OM з вузькими грифами (1-11/16′) та 000 з широкими (1-3/4”). Обидві моделі з самого початку створювались з однією довжиною мензури (25.4”).
Гітари Sigma стилю 45 (ялиновий топ, палісандрові боки та дно, багато інкрустацій та оздоблення), як от SOMR-45 мають у назві саме OM, бо історично 14-ладові 000 в стилі 45 не вироблялись.
Переглянути весь асортимент гітар Sigma форм 000 та OM можна тут.
